намелювати
НАМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., перех.
1. Мелючи, готувати у якій-небудь кількості.
Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як влітку (Мур., Бук. повість, 1959, 133).
2. тільки док., перен., розм. Наговорити чогось зайвого, пустого, непотрібного.
[Гапка:] Що ти мені й слова не даєш вимовити? [Захарко:] Багато вже й так намолола! (Кроп., II, 1958, 136).
◊ Намоло́ти сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни — те саме, що Наговори́ти сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни ( див. во́вна).
Повернеться [Паламарчик] в повіт і намеле Олексієві Федотовичу сім мішків гречаної вовни, очорнить, спаплюжить, що потім і не обмиєшся… (Речм., Весн. грози, 1961, 117).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намелювати — наме́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намелювати — -юю, -юєш, недок., намолоти, -мелю, -мелеш, док., перех. 1》 Мелючи, готувати у якій-небудь кількості. 2》 тільки док., перен., розм. Наговорити чогось зайвого, пустого, непотрібного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намелювати — НАМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., що. 1. Мелючи що-небудь, готувати в якійсь кількості. З борошном у заможного селянина неабиякий клопіт. Словник української мови у 20 томах
- намелювати — НАМОЛО́ТИ (мелючи, приготувати в якій-небудь кількості), НАКРУТИ́ТИ розм. — Недок.: наме́лювати. Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як улітку (І. Муратов); Накрутили ми, значить, тими жорнами кукурудзяної муки (В. Логвиненко). — Пор. 1. моло́ти. Словник синонімів української мови