намелювати

НАМОЛО́ТИ (мелючи, приготувати в якій-небудь кількості), НАКРУТИ́ТИ розм. — Недок.: наме́лювати. Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як улітку (І. Муратов); Накрутили ми, значить, тими жорнами кукурудзяної муки (В. Логвиненко). — Пор. 1. моло́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намелювати — наме́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намелювати — -юю, -юєш, недок., намолоти, -мелю, -мелеш, док., перех. 1》 Мелючи, готувати у якій-небудь кількості. 2》 тільки док., перен., розм. Наговорити чогось зайвого, пустого, непотрібного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намелювати — НАМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., що. 1. Мелючи що-небудь, готувати в якійсь кількості. З борошном у заможного селянина неабиякий клопіт. Словник української мови у 20 томах
  4. намелювати — НАМЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., перех. 1. Мелючи, готувати у якій-небудь кількості. Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як влітку (Мур., Бук. повість, 1959, 133). 2. тільки док. Словник української мови в 11 томах