намуляний
НАМУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наму́ляти;
// У знач. прикм.
[Незнайомий:] Подивися там, чи не намуляна шия у карого, бо чогось він увесь час мотав головою (Вас., III, 1960, 203);
В поході за намуляну ногу неодмінно покарають (Трубл., І, 1955, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намуляний — наму́ляний дієприкметник натертий Орфографічний словник української мови
- намуляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намуляти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намуляний — НАМУ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наму́ляти. Це були все робочі, тяглові коні з розбитими копитами, з намуляними шлеями грудьми (Б. Харчук); Зігрію чай. Посидимо вночі, Підсолодивши думи невеселі. Вже спить село, ухоркане за день. Словник української мови у 20 томах