1. Великий тлумачний словник сучасної мови

намуляний

наму́ляний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намуляти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намуляний — наму́ляний дієприкметник натертий Орфографічний словник української мови
  2. намуляний — НАМУ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наму́ляти. Це були все робочі, тяглові коні з розбитими копитами, з намуляними шлеями грудьми (Б. Харчук); Зігрію чай. Посидимо вночі, Підсолодивши думи невеселі. Вже спить село, ухоркане за день. Словник української мови у 20 томах
  3. намуляний — НАМУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наму́ляти; // У знач. прикм. [Незнайомий:] Подивися там, чи не намуляна шия у карого, бо чогось він увесь час мотав головою (Вас., III, 1960, 203); В поході за намуляну ногу неодмінно покарають (Трубл., І, 1955, 62). Словник української мови в 11 томах