1. Словник української мови в 11 томах

наораний

НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти.

Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наораний — нао́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. наораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати. || наорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко); // нао́рано, безос. пред. Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах