наораний
нао́раний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати.
|| наорано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наораний — нао́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко); // нао́рано, безос. пред. Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99). Словник української мови в 11 томах