наораний
НАО́РАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наора́ти.
Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (С. Скляренко);
// нао́рано, безос. пред.
Насіяно, наорано, та нікому жати (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наораний — нао́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наорати. || наорано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наораний — НАО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наора́ти. Повільно, надто повільно чорнів шмат землі, наораної кіньми (Скл., Хазяїни, 1948, 99). Словник української мови в 11 томах