напихати

НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось.

Дівчина напхала повнісіньку піч соломи (Н.-Лев., IV, 1956, 206);

Напхали [Сеспель і Гурій] в торбину цибулі, трохи хліба, подалися на станцію (Збан., Сеспель, 1961, 241);

Петро схопив Марусю й напхав їй за комір мокрого снігу (Юхвід, Оля, 1959, 97);

*Образно. У машині ми сиділи й лежали один на одному, бо напхали нас туди стільки, що аж мотор стугонів од надмірної ваги (Мур., Бук. повість, 1959, 76);

// Пхаючи, наповнювати, набивати що-небудь.

Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (Коч., ІІ, 1956, 297).

2. чим. Наповнювати (їжею).

Літом день у день напихали [хлопчики] собі животики недозрілими овочами (Фр., IV, 1950, 303);

// Надмірно годувати.

Не можна напихати корову одним силосом, який обумовлює.. підвищену кислотність (Рад. Укр., 1.1 1965, 1);

*Образно. — Ці люди мають перебудувати цілий світ. А ви їх напихаєте песимістичними процесіями, мертвеччиною (Досв., Вибр., 1959, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напихати — напиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напихати — див. штовхати Словник синонімів Вусика
  3. напихати — -аю, -аєш, недок., напхати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. || Пхаючи, наповнювати, набивати що-небудь. 2》 чим. Наповнювати (їжею). || Надмірно годувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напихати — НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм. 1. Пхаючи, накладати поміщати яку-небудь кількість чогось. Напхали [Сеспель і Гурій] в торбину цибулі, трохи хліба, подалися на станцію (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. напихати — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І. Фразеологічний словник української мови
  6. напихати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Словник синонімів української мови
  7. напихати — Напиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. напха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Набивать, набить. Лисичка... за пирії та з хати... Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка. Рудч. Ск. II. 6. Словник української мови Грінченка