1. Словник синонімів української мови

напихати

НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Край якогось села над ставком понапували й нагодували коней (В. Козаченко); Лишу тії дитинята, ой, самих їх лишу, не накормлю, не огрію, ані поколишу (Уляна Кравченко); Наситити голодного; Герман обідав швидко, аби наситити живіт (І. Франко).

НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. (безладно, жужмом); НАПАКУВА́ТИ (звичайно про певне вмістище на зразок валізи, шафи тощо або приміщення); НАЧИНИ́ТИ (гільзу — порохом, снаряд — зарядом і т. ін.). — Недок.: набива́ти, нато́птувати, забива́ти, зага́чувати, натовкма́чувати, напиха́ти, напако́вувати, начиня́ти (начи́нювати). Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Панас Мирний); Набити в подушку пір'я; — То я книжками так натовк свої валізи (Т. Масенко); Дід натоптував у ящик сіна (Григорій Тютюнник); — А я довго при батькові не буду.., — безжурно говорить Клим і до самого краю забиває рот немудрою закускою (М. Стельмах); — І де ви.. свої книжки діватимете? Всю хату загатили (М. Стельмах); Шелест мовчки напихає й закриває чемодан (І. Кочерга); — О, людино! — загримів він до Романа. — Сирицею мішок набехкав! Тьху!.. (О. Гончар); Три сапети напакував дід Омелько (З. Тулуб). — Пор. вклада́ти, 1. накла́сти.

ПЕРЕГОДО́ВУВАТИ (надмірно годувати), ЗАГОДО́ВУВАТИ, ОБГОДО́ВУВАТИ розм., НАПИХА́ТИ розм. — Док.: перегодува́ти, загодува́ти, обгодува́ти, напха́ти. Як перегодовувати, так і недогодовувати тварин шкідливо (з журналу); Мабуть, вас няньки вже змалечку загодовують.. кашею (П. Куліш); — Оце якось забрело до Андрія, до шевця, а там взяли та й обгодували картопляним хлібом, так що всю ніч дитина як в огні горіла (С. Васильченко); В мене взагалі хороша мама. Вона ніколи не намагається напихати мене їжею, як ото напихають Асика (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напихати — напиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напихати — див. штовхати Словник синонімів Вусика
  3. напихати — -аю, -аєш, недок., напхати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. || Пхаючи, наповнювати, набивати що-небудь. 2》 чим. Наповнювати (їжею). || Надмірно годувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напихати — НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, чого, розм. 1. Пхаючи, накладати поміщати яку-небудь кількість чогось. Напхали [Сеспель і Гурій] в торбину цибулі, трохи хліба, подалися на станцію (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. напихати — набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́рево і т. ін.), вульг. 1. чим і без додатка. Їсти що-небудь; наїдатися. Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку (І. Фразеологічний словник української мови
  6. напихати — НАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Пхаючи, накладати яку-небудь кількість чогось. Дівчина напхала повнісіньку піч соломи (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. напихати — Напиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. напха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Набивать, набить. Лисичка... за пирії та з хати... Виїла мачок з середини, а туди напхала сміттячка. Рудч. Ск. II. 6. Словник української мови Грінченка