1. Словник української мови в 11 томах

напропале

НАПРОПА́ЛЕ, присл., розм. Ні про що не думаючи; не думаючи про наслідки.

Лукина почала бігать до корчми та напропале пити за чоловікове добро (Н.-Лев., III, 1956, 361);

// Дуже сильно.

[В с і:] Грайте, скрипки і цимбали. Гудіть, баси, напропале! (Кроп., II, 1958, 110);

Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Вовчок, І, 1955, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напропале — напропа́ле прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. напропале — див. ризиковано Словник синонімів Вусика
  3. напропале — присл., розм. Ні про що не думаючи; не думаючи про наслідки. || Дуже сильно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напропале — НАПРОПА́ЛЕ, присл., розм. Ні про що не думаючи; не думаючи про наслідки. Люди охали, стогнали, З голоду вмирали; А Давид, що тілько [тільки] бачив, Грабив напропале (С. Руданський); Лукина почала бігать до корчми та напропале пити за чоловікове добро (І. Словник української мови у 20 томах
  5. напропале — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  6. напропале — Напропа́ле, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)