1. Словник української мови в 11 томах

напустити

НАПУСТИ́ТИ див. напуска́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напустити — напусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напустити — див. напускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напустити — НАПУСТИ́ТИ див. напуска́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. напустити — напуска́ти / напусти́ти дурману́. Змушувати вірити в що-небудь нереальне; обманювати. (Петя:) Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. (Коваль:) Облиш. Дурману напускаєш (І. Фразеологічний словник української мови
  5. напустити — НАВРО́ЧЕНО предик., кому, НА́СЛАНО на кого, НАПУ́ЩЕНО на кого, НАВРО́ЧИЛО (НАУРО́ЧИЛО рідко) безос., кого, ПОРО́БЛЕНО, ЗАПОДІ́ЯНО, ПОДІ́ЯНО, ПОЧИ́НЕНО рідше; НАМО́ВЛЕНО кого (заклинаннями). (Настя:) Чи тобі що починено, чи тобі наврочено?... Словник синонімів української мови
  6. напустити — Напустити, -ся см. напускати, -ся. Словник української мови Грінченка