напустити
напусти́ти
див. напускати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напустити — напусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- напустити — НАПУСТИ́ТИ див. напуска́ти. Словник української мови у 20 томах
- напустити — напуска́ти / напусти́ти дурману́. Змушувати вірити в що-небудь нереальне; обманювати. (Петя:) Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. (Коваль:) Облиш. Дурману напускаєш (І. Фразеологічний словник української мови
- напустити — НАВРО́ЧЕНО предик., кому, НА́СЛАНО на кого, НАПУ́ЩЕНО на кого, НАВРО́ЧИЛО (НАУРО́ЧИЛО рідко) безос., кого, ПОРО́БЛЕНО, ЗАПОДІ́ЯНО, ПОДІ́ЯНО, ПОЧИ́НЕНО рідше; НАМО́ВЛЕНО кого (заклинаннями). (Настя:) Чи тобі що починено, чи тобі наврочено?... Словник синонімів української мови
- напустити — НАПУСТИ́ТИ див. напуска́ти. Словник української мови в 11 томах
- напустити — Напустити, -ся см. напускати, -ся. Словник української мови Грінченка