напучання
НАПУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. напуча́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напучання — напуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- напучання — -я, с. Дія за знач. напучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напучання — НАПУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. напуча́ти. Степан Ількович дає останні напучання (із журн.); Хлопчик не був вундеркіндом. Учився, як усі. Були й шпаргалки, і підказування, і вчительські напучання (з газ.). Словник української мови у 20 томах