напучання
напуча́ння
-я, с.
Дія за знач. напучати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напучання — напуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- напучання — НАПУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. напуча́ти. Степан Ількович дає останні напучання (із журн.); Хлопчик не був вундеркіндом. Учився, як усі. Були й шпаргалки, і підказування, і вчительські напучання (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- напучання — НАПУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. напуча́ти. Словник української мови в 11 томах