1. Словник української мови в 11 томах

напівкочовий

НАПІВКОЧОВИ́Й, а́, е́. Перехідний між кочовим і осілим.

Лівобережні племена кочових або напівкочових скотарів рушили на Правобережжя, перетворюючи ниви в пасовища (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 84);

// Власт., характерний для напівкочівників.

Хозари належали до тюркських племен. Вони вели напівкочове, напівземлеробське життя (Іст. УРСР, І, 1953, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівкочовий — напівкочови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. напівкочовий — -а, -е. Перехідний між кочовим і осілим. || Власт., характерний для напівкочівників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівкочовий — НАПІВКОЧОВИ́Й, а́, е́. Перехідний між кочовим і осілим. Лівобережні племена кочових або напівкочових скотарів рушили на Правобережжя, перетворюючи ниви в пасовища (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах