наритник
НАРИ́ТНИК див. нари́тники.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наритник — нари́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наритник — НАРИ́ТНИК див. нари́тники. Словник української мови у 20 томах
- наритник — як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися, велича́тися і под. Надто, особливо. Сиджу я під образами, пишаюсь, мов теля в наритнику, та очима на Тетяну спідлоба ґедзики пускаю (М. Стельмах). як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Фразеологічний словник української мови