наритник

НАРИ́ТНИК див. нари́тники.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наритник — нари́тник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. наритник — НАРИ́ТНИК див. нари́тники. Словник української мови у 20 томах
  3. наритник — як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися, велича́тися і под. Надто, особливо. Сиджу я під образами, пишаюсь, мов теля в наритнику, та очима на Тетяну спідлоба ґедзики пускаю (М. Стельмах). як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Фразеологічний словник української мови