наритник

як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ в нари́тнику, зі сл. пиша́тися, велича́тися і под. Надто, особливо. Сиджу я під образами, пишаюсь, мов теля в наритнику, та очима на Тетяну спідлоба ґедзики пускаю (М. Стельмах).

як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (пристало). Їй ця сукня пристала, як свині наритники (З усн. мови).