1. Фразеологічний словник української мови

нарватися

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. (Гиря:) Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. (Лизя:) Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарватися — нарва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарватися — див. нариватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарватися — НАРВА́ТИСЯ див. нарива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. нарватися — НАРАЗИ́ТИСЯ (своїми вчинками, діями поставити себе під загрозу з боку кого-, чого-небудь, у небезпечне, скрутне становище, викликати несподівані та небажані для себе наслідки), НАРВА́ТИСЯ розм., НАСКО́ЧИТИ розм.; НАПРОСИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. нарватися — НАРВА́ТИСЯ див. нарива́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. нарватися — Нарива́тися, -ва́юся, -єшся сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33. Словник української мови Грінченка