1. Словник української мови в 11 томах

нарочитість

НАРОЧИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до нарочи́тий 1.

Прагнучи знайти власний стиль, співати по-своєму, поет [Л. Первомайський ] часом вдавався до.. нарочитості форми (Вітч., 4, 1961, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарочитість — нарочи́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нарочитість — -тості, ж. Абстр. ім. до нарочитий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарочитість — НАРОЧИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до нарочи́тий 1. Та косинка вельми пасувала до її смаглявого усміху. І воднораз у цій красивій недбалості .. не було й крихти нарочитості (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах