1. Словник української мови в 11 томах

нарочито

НАРОЧИ́ТО, присл. Присл. до нарочи́тий 1.

[Одарка:] Що ж це ні тітки, ні Марусі? Це неначе нарочито нас звели… (Кроп., І, 1958, 75);

Уникаючи жандармського ока, Франко нарочито нікого не повідомив про день свого приїзду (М. Ол., Чуєш.,, 1959, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарочито — нарочи́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нарочито — Присл. до нарочитий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарочито — хохл. (нарочно) навмисно навмисно, умисно, нароком Словник чужослів Павло Штепа
  4. нарочито — НАРОЧИ́ТО. Присл. до нарочи́тий 1. [Одарка:] Що ж це ні тітки, ні Марусі? Це неначе нарочито нас звели... (М. Кропивницький); Уникаючи жандармського ока, Франко нарочито нікого не повідомив про день свого приїзду (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  5. нарочито — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм. Словник синонімів української мови