1. Словник української мови в 11 томах

насаджувач

НАСА́ДЖУВАЧ, а, ч., книжн. Особа, яка впроваджує, поширює якісь порядки, методи, ідеї і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насаджувач — наса́джувач іменник чоловічого роду, істота книжн. Орфографічний словник української мови
  2. насаджувач — -а, ч., книжн. Особа, яка впроваджує, поширює якісь порядки, методи, ідеї і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насаджувач — НАСА́ДЖУВАЧ, а, ч., книжн. Особа, яка впроваджує, поширює які-небудь порядки, методи, ідеї і т. ін. В правому од вікна кутку височіло розп'яття, обабіч якого висіли образи Кирила та Мефодія – перших просвітителів і насаджувачів православ'я (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах