1. Словник української мови в 11 томах

наскучити

НАСКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що надоку́чити.

Скільки не пиши, всього не опишеш, а вже час скінчити, бо й самій наскучив такий довгий лист (Л. Укр., V, 1951, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскучити — наску́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наскучити — -чу, -чиш, док., розм. Те саме, що надокучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наскучити — НАСКУ́ЧИТИ див. наскуча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. наскучити — Наскуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. наскучити, -чу, -чиш, гл. Наскучать, наскучить. Да вже ж мені наскучим. Чуб. Словник української мови Грінченка