1. Словник української мови в 11 томах

насмішкуватий

НАСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е.

1. Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок.

Маруся.. була проворна, жвава, навіть весела й трохи насмішкувата (Н.-Лев., III, 1956, 323);

Від радості Сашко забув про насмішкуватих ланкових і про свій злощасний запис у щоденнику (Багмут, Опов., 1959, 105).

2. Який містить у собі, виражає, виявляє насмішку.

Він у розмову не втручався, ..раз за разом поглядав на неї прищуреними насмішкуватими очима (Вас., І, 1959, 152);

В очах у молодої жінки засвітились насмішкуваті вогники (Збан., Ліс. красуня, 1955, 17);

Старий явно глузував з дівчат, але вони вдали, ніби не помічають того насмішкуватого тону (Ткач, Плем’я.., 1961, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насмішкуватий — насмі́шкуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. насмішкуватий — Глузливий, посмішкуватий, смішкуватий, с. глумливий; (тонко) іронічний; (уїдливо) саркастичний; (злобно) сардонічний. Словник синонімів Караванського
  3. насмішкуватий — Висмішкуватий, висмішик, глузій, глумильник, кепкувальник, насміхайленко, насміхайло, насмішливий, насмішник, пересміх, пересміхайло, пересмішкуватий, пересмішник, підсмішкуватий, підсмішливий, підсмішник, просмішник Словник синонімів Вусика
  4. насмішкуватий — -а, -е. 1》 Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. 2》 Який містить, виражає, виявляє насмішку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. насмішкуватий — НАСМІ́ШКУВАТИЙ, а, е. 1. Який любить насміхатися, глузувати; схильний до насмішок. Маруся .. була проворна, жвава, навіть весела й трохи насмішкувата (І. Нечуй-Левицький); Навіть насмішкуватий Ван Лун не відгукнувся яким-небудь жартом (В. Словник української мови у 20 томах
  6. насмішкуватий — НАСМІ́ШКУВАТИЙ (який любить насміхатися), ГЛУЗЛИ́ВИЙ, СМІШКУВА́ТИЙ розм.; ІРОНІ́ЧНИЙ (схильний до іронії); ГЛУМЛИ́ВИЙ (який глумиться з кого-, чого-небудь); ЄХИ́ДНИЙ (схильний до злісної, в'їдливої іронії). Маруся.. Словник синонімів української мови
  7. насмішкуватий — Насмі́шкуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. насмішкуватий — Насмішкуватий, -а, -е Насмѣшливый. Чуб. І. 269. Словник української мови Грінченка