наспід
НАСПІ́Д, присл. У напрямі до низу, до чого-небудь, що міститься в нижній частині.
Я відчував, що позбавляюсь сил. Вага одежі й Жабі тягли мене наспід, під лід (Досв., Вибр., 1959, 183);
// На нижню частину, на дно.
Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Щог., Поезії, 1958, 103);
Макогон обвів червоним олівцем якусь цифру в своїх паперах, заклопотано перетасував їх: одні поклав наспід, інші зверху (Гур., Через замети, 1961, 113);
// Під що-небудь.
— Я швиденько спідню [сорочку] — наверх, а чорну — наспід із чистим сумлінням пішов до церкви (Мик., Кадильниця, 1959, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наспід — наспі́д прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наспід — НАСПІД – НА СПІД Наспід, присл. В напрямі до низу, до чогось, що міститься в нижній частині; під щось. Викопали хлопці яму чумакові, Наспід положили дошки ясенові (Я. Літературне слововживання
- наспід — пр., (уділ) наниз, у спід, на самий низ, на дно; (під що) під спід. Словник синонімів Караванського
- наспід — присл. У напрямі до низу, до чого-небудь, що міститься в нижній частині. || На нижню частину, на дно. || Під що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наспід — НАСПІ́Д, присл. У напрямі до низу, до чого-небудь, що міститься в нижній частині. Якщо він [човен] тепер не причалить до берега твердого, то піде наспід... Піде! (Б. Лепкий); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- наспід — Наспі́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наспід — Наспід нар. Подъ низъ, внизъ, на низъ, на дно. Сховала в скриню аж наспід. Словник української мови Грінченка