насупроти
НАСУ́ПРОТИ́, рідко НАСУ́ПРОТИ́В, присл., розм.
1. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці.
Захід сонця зайнявся полум’ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами (Стор., І, 1957, 334);
Звернувся [Давид] до якогось громадянина, що лежав на лавці насупроти, і попрохав його сісти (Головко, II, 1957, 7);
// у знач. прийм., з род. в. Уживається при вираженні розміщення кого-, чого-небудь перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці від когось, чогось.
Олекса присунув собі стілець і сів насупроти мене (Фр., І, 1955, 223);
Насупроти водокачки розрісся Сонячний парк (Перв., Невигадане життя, 1958, 43).
2. Всупереч, наперекір кому-, чому-небудь.
Катам насупроти ставай За визволення чоловіка (Граб., І, 1959, 557);
Він не шукав зустрічей з дівчиною, бо боявся сам собі признатися, що хоче їх, але сама доля розсудила інакше, і він не міг піти насупроти (Чаб., Тече вода.., 1961, 20).
3. Те саме, що назу́стріч.
— Що там таке? — заговорила стара, йдучи насупроти (Свидн., Люборацькі, 1955, 135);
Літаки у димовій імлі летять один одному насупроти (Руд., Ленінградці, 1948, 48);
Вона вхопила обома руками ратище і.. поставила його насупротив медведиці (Фр., VI, 1951, 18).
Значення в інших словниках
- насупроти — насу́проти́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- насупроти — рідко насупротив, присл., розм. 1》 Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. || у знач. прийм., з род. в. Уживається для вираження розміщення кого-, чого-небудь перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці від когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насупроти — НАСУ́ПРОТИ́, рідко НАСУ́ПРОТИ́В, розм. 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. Захід сонця зайнявся полум'ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами (О. Словник української мови у 20 томах
- насупроти — насупроти навпроти (ст): Проф. Білецький тоді заявив, що може мене прийняти до бурси Педагогічного товариства. Та бурса була в будинку якраз насупроти гімназії (Богачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- насупроти — НАЗУ́СТРІЧ (у напрямку, протилежному тому, в якому хто-, що-небудь рухається, наближається), НА́ВСТРІЧ розм., НАСТРІ́ЧУ розм. рідше, НАСУ́ПРОТИ́ розм. рідше. Жодна підвода не йшла назустріч, на схід (О. Гончар); Вона.. йшла до нього. Словник синонімів української мови