насупроти

НАЗУ́СТРІЧ (у напрямку, протилежному тому, в якому хто-, що-небудь рухається, наближається), НА́ВСТРІЧ розм., НАСТРІ́ЧУ розм. рідше, НАСУ́ПРОТИ́ розм. рідше. Жодна підвода не йшла назустріч, на схід (О. Гончар); Вона.. йшла до нього. Ощасливлений Макар ступив навстріч і ніби заціпенів (П. Кочура); — Що там таке? — заговорила стара, йдучи насупроти (А. Свидницький).

НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Він (мул) тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.., щоб тільки зробити наперекір, на зло (І. Багмут); Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник); Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Панас Мирний); Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже (Панас Мирний).

НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) (прямо перед ким-, чим-небудь; з протилежного боку до когось, чогось), СУПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм.; ВІЗАВІ́ (про людей — один проти одного). Алла Михайлівна зайняла місце за крайнім столиком, найближчим до вулиці, я сіла за тим же столиком напроти (Леся Українка); І симпатяга Степашко сидить над вогнищем чомусь у сумовитій позі, а навпроти стоять Марися й високий, задумливий.. моряк (О. Гончар); Насупроти ліс і гори, мов зачаровані велетні, стояли сумні, чорні (Панас Мирний); Отак сидів він, візаві з нею, військовий лікар (Я. Качура).

НАПРО́ТИ (НАВПРО́ТИ) у знач. прийм. (з род. в. — перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці від когось, чогось), ПРО́ТИ, НАСУ́ПРОТИ розм., ПРО́СТО розм. Я сів на бульварі напроти будинку (М. Коцюбинський); Якраз проти вікна.. Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов); Хисткий човник перетинав Неву насупроти Академії (О. Ільченко); Просто нього світився номер на будинку (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насупроти — насу́проти́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. насупроти — рідко насупротив, присл., розм. 1》 Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. || у знач. прийм., з род. в. Уживається для вираження розміщення кого-, чого-небудь перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці від когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насупроти — НАСУ́ПРОТИ́, рідко НАСУ́ПРОТИ́В, розм. 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. Захід сонця зайнявся полум'ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами (О. Словник української мови у 20 томах
  4. насупроти — насупроти навпроти (ст): Проф. Білецький тоді заявив, що може мене прийняти до бурси Педагогічного товариства. Та бурса була в будинку якраз насупроти гімназії (Богачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. насупроти — НАСУ́ПРОТИ́, рідко НАСУ́ПРОТИ́В, присл., розм. 1. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. Захід сонця зайнявся полум’ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами (Стор. Словник української мови в 11 томах