нахабність
НАХА́БНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. наха́бний.
Захлинаючись словами, вони [агенти] з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми (Вільде, Сестри.., 1958, 120);
Зухвальство й нахабність цього добродія були надмірні (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 91).
2. Нахабний вчинок, нахабна поведінка.
— Шановний пане! Хто вам дав право поводитись так? Чи тямите ви, що се з вашого боку нахабність?.. (Коцюб., II, 1955, 420).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахабність — наха́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нахабність — Нахабство, безцеремонність, зухвальство, зухвалість, хамство. Словник синонімів Караванського
- нахабність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. нахабний. 2》 Нахабний вчинок, нахабна поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахабність — НАХА́БНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. наха́бний. Пани й король зненавиділи Вишневецького за його гордовитість і нахабність (І. Нечуй-Левицький); Зухвальство й нахабність цього добродія були надмірні (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- нахабність — Наха́бність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нахабність — Нахабність, -ности ж. Нахальство, наглость. Словник української мови Грінченка