наїзд
НАЇ́ЗД, у, ч.
1. Дія за знач. наїзди́ти, наїжджа́ти.
Перевантажені шини легко руйнуються при наїзді на виступаючі предмети (Підручник шофера.., 1960, 244);
Подавати звуковий сигнал в населеній місцевості водій має право лише для попередження наїзду або зіткнення (Автомоб., 1957, 264).
2. Приїзд, прибуття кого-небудь у великій кількості.
Літом ми зробимо знов наїзд на Вас (Л. Укр., V, 1956, 134);
Завдяки третьому наїзду тих гостей, панує в Тарнові скрута (Еллан, II, 1958, 259);
— Кажуть, злякалася пані чабанського наїзду, гайнула десь аж в Преображенку на весь день… (Гончар, Таврія, 1952, 207);
// Приїзд кого-небудь на нетривалий час або несподівано.
Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (Еллан, II, 1958, 33);
Ні один з таких наїздів князівських селянам не обходився без сліз (Головко, II, 1957, 236).
3. заст. Раптовий, короткочасний напад.
Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Мирний, II, 1954, 84);
Магнати вели міжусобні війни, робили напади, або, як їх називали, "наїзди" на міста й села, грабували й розоряли їх (Іст. СРСР, І, 1957, 156);
Втікачі на свій розум робили наїзди на ближчі хутори, забивали пана і знову ховалися у хащах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 51).
4. заст. Скупчення, зосередження в одному місці великої кількості людей.
Саме великий наїзд… Ціле чорне подвір’я каретами., колясами та повозками заставлено (Мирний, II, 1954. 99);
Чи коли й був отакий наїзд у Щербанівці, як під оцей ярмарок. Весь вигін — ярмарковище — був запруджений возами (Головко, II, 1957, 183).
Значення в інших словниках
- наїзд — на́ї́зд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наїзд — Приїзд <прв. раптовий>; (ворога) напад, наліт; З. здвиг, стовпище. Словник синонімів Караванського
- наїзд — -у, ч. 1》 Дія за знач. наїздити, наїжджати. 2》 Приїзд, прибуття кого-небудь у великій кількості. || Приїзд кого-небудь на нетривалий час або несподівано. 3》 заст. Раптовий, короткочасний напад. 4》 заст. Скупчення, зосередження в одному місці великої кількості людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наїзд — (орди) навала, напад, (гостей) наїзд Словник чужослів Павло Штепа
- наїзд — НАЇ́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. наїзди́ти, наїжджа́ти. Перевантажені шини легко руйнуються при наїзді на виступаючі предмети (з навч. літ.); Подавати звуковий сигнал в населеній місцевості водій має право лише для попередження наїзду або зіткнення (з навч. Словник української мови у 20 томах
- наїзд — У, ч. Особиста образа, безпідставне звинувачення. Думаю, наїзди в даному випадку зайві (Інтернет). Тоді в них по п'яні сварка, відморозки зразу в стакан, стали тьолок обіжати, наїзди там усякі, фуйо-муйо (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
- наїзд — (-у) ч. 1. крим. Грабіж, розбійний напад з метою знищити конкурента у діловій сфері. ТСРОЖ, 114; ЯБМ, 2, 58. 2. жрм, мол. Критичні зауваження, претензії до когось. БСРЖ, 370; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 115. Словник жарґонної лексики української мови
- наїзд — Напад, наскок, вторгнення Словник застарілих та маловживаних слів
- наїзд — НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст. Словник синонімів української мови
- наїзд — На́їзд, -зду; на́їзди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наїзд — Наїзд, -ду м. Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. Волч. у. — МВ. (О. 1862. III. 45). Словник української мови Грінченка