1. Словник української мови в 11 томах

небуденний

НЕБУДЕ́ННИЙ, а, е. Який чимось виділяється серед інших; незвичайний, особливий.

Маня інтелігентна та небуденна й готова побороти всі перепони (Коб., III, 1956, 24);

Музика [Г. Майбороди] владно захопила присутніх щирістю, свіжістю небуденного таланту автора (Мист., 6, 1963, 30);

Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (Гончар, III, 1959, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небуденний — небуде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небуденний — -а, -е. Який чимось вирізняється з-поміж інших; незвичайний, особливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небуденний — НЕБУДЕ́ННИЙ, а, е. Який чимсь виділяється серед інших; незвичайний, особливий. Маня інтелігентна та небуденна й готова побороти всі перепони (О. Кобилянська); Катерина .. Словник української мови у 20 томах
  4. небуденний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. небуденний — Небуде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)