небуденний

небуде́нний

-а, -е.

Який чимось вирізняється з-поміж інших; незвичайний, особливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небуденний — небуде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небуденний — НЕБУДЕ́ННИЙ, а, е. Який чимсь виділяється серед інших; незвичайний, особливий. Маня інтелігентна та небуденна й готова побороти всі перепони (О. Кобилянська); Катерина .. Словник української мови у 20 томах
  3. небуденний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  4. небуденний — Небуде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. небуденний — НЕБУДЕ́ННИЙ, а, е. Який чимось виділяється серед інших; незвичайний, особливий. Маня інтелігентна та небуденна й готова побороти всі перепони (Коб., III, 1956, 24); Музика [Г. Словник української мови в 11 томах