невидющий
НЕВИДЮ́ЩИЙ, а, е.
1. Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий.
Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він, [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем (Щог., Поезії, 1958, 389);
Гаряче повітря зі степу обвіяло Дьяконова, і сонце засліпило його, зробило на мить зовсім невидющим (Гончар, II, 1959, 293);
// у знач. ім. невидю́щі, щих, мн. (одн. невидю́щий, щого, ч.; невидю́ща, щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина.
Він обережно взяв невидющу під руку.. і допоміг їй зійти на асфальт (Мушк., Серце.., 1962, 275);
Господар пильним поглядом мов бачить гори й пущі, Де з потом, з кров’ю, з ранами прозріли невидющі (Мал., Листи.., 1961, 64).
2. Дуже темний, непроглядний.
У дорозі зустріла його ніч, темна, невидюща (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 508);
// Крізь який нічого не видно.
— Прощай, дочко! Тепер в мене в покоях будуть без тебе й стіни німі, й вікна невидющі, — обізвалась мати (Н.-Лев., І, 1956, 604).
Невидю́щі о́чі — очі, що нічого не бачать; сліпі очі.
Плаче старий та ридає, Й Степан сліпий плаче Невидющими очима, Мов сонце побачив (Шевч., II, 1963, 341).
3. Який нічого не помічає, неуважний (про погляд, зір).
Він дивився замислено невидющим поглядом за Дніпро (Сміл., Сашко, 1954, 276);
Юра сидів з напівнадягнутою панчохою і вдивлявся невидющим зором у непроглядну темінь ночі (Смолич, II, 1958, 88).
Значення в інших словниках
- невидющий — невидю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- невидющий — Сліпий, незрячий, темний; (- ніч) НЕВИДНИЙ; (погляд) скляний, непритомний. Словник синонімів Караванського
- невидющий — -а, -е. 1》 Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. || у знач. ім. невидющі, -щих, мн. (одн. невидющий, -щого, ч.; невидюща, -щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина. 2》 Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невидющий — Незрячий, сліпий, сліпак, сліпачка, сліпорід Словник чужослів Павло Штепа
- невидющий — НЕВИДЮ́ЩИЙ, а, е. 1. Позбавлений зору, здатності бачити; незрячий, сліпий. Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він, [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем (Я. Словник української мови у 20 томах
- невидющий — НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін. Словник синонімів української мови
- невидющий — Невидю́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невидющий — Невидющий, -а, -е Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив. Шевч. 257. Словник української мови Грінченка