невидющий
НЕВИДЮ́ЩИЙ, а, е.
1. Позбавлений зору, здатності бачити; незрячий, сліпий.
Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він, [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем (Я. Щоголів);
Гаряче повітря зі степу обвіяло Дьяконова, і сонце засліпило його, зробило на мить зовсім невидющим (О. Гончар);
// у знач. ім. невидю́щі, щих, мн. (одн. невидю́щий, щого, ч.; невидю́ща, щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина.
Він обережно взяв невидющу під руку .. і допоміг їй зійти на асфальт (Ю. Мушкетик);
Господар пильним поглядом мов бачить гори й пущі, Де з потом, з кров'ю, з ранами прозріли невидющі (А. Малишко);
// Який нічого не бачить (про очі).
Плаче старий та ридає, Й Степан сліпий плаче Невидющими очима, Мов сонце побачив (Т. Шевченко).
2. Дуже темний, непроглядний.
У дорозі зустріла його ніч, темна, невидюща (М. Стельмах);
// Крізь який нічого не видно.
– Прощай, дочко! Тепер в мене в покоях будуть без тебе й стіни німі, й вікна невидющі, – обізвалась мати (І. Нечуй-Левицький).
3. Який нічого не помічає, неуважний (про погляд, зір).
Він дивився замислено невидющим поглядом за Дніпро (Л. Смілянський);
Юра сидів з напівнадягнутою панчохою і вдивлявся невидющим зором у непроглядну темінь ночі (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- невидющий — невидю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- невидющий — Сліпий, незрячий, темний; (- ніч) НЕВИДНИЙ; (погляд) скляний, непритомний. Словник синонімів Караванського
- невидющий — -а, -е. 1》 Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. || у знач. ім. невидющі, -щих, мн. (одн. невидющий, -щого, ч.; невидюща, -щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина. 2》 Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невидющий — Незрячий, сліпий, сліпак, сліпачка, сліпорід Словник чужослів Павло Штепа
- невидющий — НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін. Словник синонімів української мови
- невидющий — Невидю́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невидющий — НЕВИДЮ́ЩИЙ, а, е. 1. Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він, [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем (Щог. Словник української мови в 11 томах
- невидющий — Невидющий, -а, -е Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив. Шевч. 257. Словник української мови Грінченка