невидющий

Значення в інших словниках

1. невидющий — невидю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
2. невидющий — -а, -е. 1》 Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. || у знач. ім. невидющі, -щих, мн. (одн. невидющий, -щого, ч.; невидюща, -щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина. 2》 Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невидющий — Незрячий, сліпий, сліпак, сліпачка, сліпорід Словник чужослів Павло Штепа
4. невидющий — НЕВИДЮ́ЩИЙ, а, е. 1. Позбавлений зору, здатності бачити; незрячий, сліпий. Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він, [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем (Я. Словник української мови у 20 томах
5. невидющий — НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін. Словник синонімів української мови
6. невидющий — Невидю́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. невидющий — НЕВИДЮ́ЩИЙ, а, е. 1. Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він, [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем (Щог. Словник української мови в 11 томах
8. невидющий — Невидющий, -а, -е Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив. Шевч. 257. Словник української мови Грінченка