неспроможний
НЕСПРОМО́ЖНИЙ, а, е.
1. з інфін. Який не може зробити що-небудь, безсильний у чомусь.
Уважно придивлялася [дівчина], бо відірвати погляд від солдата була неспроможна (Ле, В снопі.., 1960, 200);
Безбородько чує тривожний стукіт у двері, але неспроможний подати голос, запитати, хто там (Вільде, Сестри.., 1958, 213).
2. Позбавлений доказовості, обгрунтованості; не зовсім переконливий.
Курс на ізольоване, відособлене від світової співдружності соціалістичних країн будівництво соціалізму неспроможний у теоретичному відношенні, оскільки суперечить об’єктивним законам розвитку соціалістичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 18).
3. Який не має потрібних властивостей, якостей і т. ін.
Цю, так звану, добровольчу армію [білих] вважали неспроможною і недовговічною (Гжицький, Вел. надії, 1963, 70).
Значення в інших словниках
- неспроможний — неспромо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- неспроможний — Нездатний, безсилий; (- тезу) непереконливий; (доказ) недостатній; (боржник) збанкрутілий; і. НЕСПРОМОЖНІСТЬ, п. ф. від неспроможний; ЕК. банкрутство, крах, провал. Словник синонімів Караванського
- неспроможний — див. слабий Словник синонімів Вусика
- неспроможний — [неиспроможнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- неспроможний — -а, -е. 1》 з інфін. Який не може зробити що-небудь, безсильний у чомусь. 2》 Позбавлений доказовості, обґрунтованості; не зовсім переконливий. 3》 Який не має потрібних властивостей, якостей і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неспроможний — НЕСПРОМО́ЖНИЙ, а, е. 1. з інфін. Який не може зробити що-небудь, безсильний у чомусь. Уважно придивлялася [дівчина], бо відірвати погляд від солдата була неспроможна (Іван Ле); Безбородько чує тривожний стукіт у двері, але неспроможний подати голос... Словник української мови у 20 томах
- неспроможний — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
- неспроможний — Неспромо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неспроможний — Неспроможний, -а, -е Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный. Словник української мови Грінченка