1. Словник української мови в 11 томах

нехапливий

НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний;

// Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості.

Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (Вас., І, 1959, 361);

Робить [брат] два нехапливі широкі кроки й спиняється біля ліжка (Коз., Вибр., 1947, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехапливий — нехапли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нехапливий — -а, -е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний. || Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нехапливий — НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; забарний, повільний. Затупали важкі нахапливі кроки Олафа. Через те, що вони були занадто нехапливі, я вже розумів, що йому замирає серце (В. Словник української мови у 20 томах
  4. нехапливий — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови