нехапливий

ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник Б. Грінченка); Полонені почали в'яло, неквапливо шикуватися.. Найбільш забарливих (фельдфебель) "підохочував" грушевим ціпком (В. Козаченко); Ця команда ("Струнко!") заспіла кількох особливо неквапливих ще поза шеренгою, і вони, підходячи, пристроювались з лівого флангу (Ю. Смолич); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин (П. Загребельний); Старий був дужий, широкий у плечах, у руках непоквапливий (Л. Первомайський); Якби котромусь з лужинців-старожилів сказали раніше, що в Луцьку продукуватимуть автомашини, непоспішливий волиняк, напевне, гірко всміхнувся б (з газети); Загайний у жестах і дерев'яний у позах, Аршин раптом дивовижно пожвавішав (І. Волошин). — Пор. 2. пові́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехапливий — нехапли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нехапливий — -а, -е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний. || Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нехапливий — НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; забарний, повільний. Затупали важкі нахапливі кроки Олафа. Через те, що вони були занадто нехапливі, я вже розумів, що йому замирає серце (В. Словник української мови у 20 томах
  4. нехапливий — НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний; // Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (Вас. Словник української мови в 11 томах