нехапливий

НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

Якому не властива квапливість, поспішність; забарний, повільний.

Затупали важкі нахапливі кроки Олафа. Через те, що вони були занадто нехапливі, я вже розумів, що йому замирає серце (В. Винниченко);

// Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості.

Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко);

Робить [брат] два нехапливі широкі кроки й спиняється біля ліжка (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехапливий — нехапли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нехапливий — -а, -е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний. || Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нехапливий — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови
  4. нехапливий — НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний; // Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (Вас. Словник української мови в 11 томах