1. Словник української мови в 11 томах

нирнути

НИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. Однокр. до ниря́ти.

Розхриставшись, бризнув [Тарас] в воду, Нирнув (Котл., І, 1952, 111);

Запорожець в одежі кинувся в ріку, нирнув і витяг дитину (Бурл., Напередодні, 1956, 37).

2. перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь.

Грицько, як миша, нирнув попід руками і затерся між людьми (Мирний, І, 1954, 259);

Машур круто повернувся й нирнув під ближній вагон (Донч., III, 1956, 453).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нирнути — нирну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нирнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до ниряти. 2》 перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нирнути — НИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ниря́ти. Розхриставшись, бризнув [Тарас] в воду, Нирнув (І. Котляревський); Запорожець в одежі кинувся в ріку, нирнув і витяг дитину (Ф. Бурлака). 2. перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. нирнути — ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. нирнути — Нирнути см. ниряти. Словник української мови Грінченка