нирнути

нирну́ти

у, -неш, док.

1》 Однокр. до ниряти.

2》 перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нирнути — нирну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нирнути — НИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ниря́ти. Розхриставшись, бризнув [Тарас] в воду, Нирнув (І. Котляревський); Запорожець в одежі кинувся в ріку, нирнув і витяг дитину (Ф. Бурлака). 2. перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. нирнути — ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. нирнути — НИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ниря́ти. Розхриставшись, бризнув [Тарас] в воду, Нирнув (Котл., І, 1952, 111); Запорожець в одежі кинувся в ріку, нирнув і витяг дитину (Бурл., Напередодні, 1956, 37). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  5. нирнути — Нирнути см. ниряти. Словник української мови Грінченка