1. Словник синонімів української мови

нирнути

ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм., ПЛЮ́ХНУТИ розм., ПЛЮ́ХНУТИСЯ розм. (з плюскотом, шумом). — Недок.: пірна́ти, впірна́ти (упірна́ти), порина́ти, ниря́ти, пурна́ти, дава́ти нурка́, шубо́встатися, хлю́патися, плю́скати, плю́хати, плю́хатися, плю́хкати розм. плю́хкатися розм. Німий.. миттю роздягнувся, з розгону влетів у воду, пірнув, довго не з'являвся на поверхні, потім вигулькнув уже далеко від берега (П. Загребельний); Білого лебедя як не чорни, — він упірне й однаковий буде (прислів'я); Замовкла русалочка, В Дніпро поринула, Мов пліточка (Т. Шевченко); (Флегон:) Та се, бач, так, як літом в річку лізти: спочатку жаско, а нирнеш — то й рай. Отак же й християнам умирати (Леся Українка); Ти прочнешся, раз останній Очі поведеш... Пролепечеш: — Прощавайте!.. — В озеро пурнеш! (М. Костомаров); Після Січі і Батурина Палій, мов у воду канувши,.. випірнув аж у Варшаві: пірнув у Дніпр, а випірнув за Віслою (Д. Мордовець); Тут і там відбивалось блакиттю синє небо у плесі. Таке чисте, гладеньке і лагідне, аж тягнуло дати стрімголов нурка в безодню (П. Козланюк); Гаврило, шубовснувши в воду, випірнув ген-ген за течією (Є. Гуцало); Ненадійний пристрій не витримав ваги тілистого запорожця, і він каменем шубовснувся в воду (С. Добровольський); Лебедик хлюпнеться і вирне (Є. Гребінка); Яків випустив весло, майнув руками і важко плюхнув у воду (О. Донченко); Роман плюхнувся і поплив, дрібно перебираючи руками (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нирнути — нирну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нирнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до ниряти. 2》 перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нирнути — НИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ниря́ти. Розхриставшись, бризнув [Тарас] в воду, Нирнув (І. Котляревський); Запорожець в одежі кинувся в ріку, нирнув і витяг дитину (Ф. Бурлака). 2. перен., розм. Швидко зникати, ховаючись куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. нирнути — НИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до ниря́ти. Розхриставшись, бризнув [Тарас] в воду, Нирнув (Котл., І, 1952, 111); Запорожець в одежі кинувся в ріку, нирнув і витяг дитину (Бурл., Напередодні, 1956, 37). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
  5. нирнути — Нирнути см. ниряти. Словник української мови Грінченка