1. Словник української мови в 11 томах

нявкати

НЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати звуки "няв-няв" (перев. про котів).

[Xламушка:] Де це він нявкає? Кис, кис, кис, Ромео, де ти, негіднику? (Коч., II, 1956, 34);

Кішка поклала мені на коліна лапки і нявкає — мабуть, теж голодна (Багмут, Опов., 1959, 7);

*Образно. Наталія Корніївна була з тих, що при чужих людях нявкають, а в себе вдома гавкають (Н.-Лев., IV, 1956, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нявкати — ня́вкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нявкати — -ає, -ають, недок., розм. Видавати звуки "няв-няв" (перев. про котів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нявкати — НЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати звуки “няв-няв” (перев. про котів). [Хламушка:] Де це він нявкає? Кис, кис, кис, Ромео, де ти, негіднику? (І. Кочерга); Кішка поклала мені на коліна лапки і нявкає – мабуть, теж голодна (І. Словник української мови у 20 томах
  4. нявкати — Ня́вкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нявкати — Ня́вкати, -каю, -єш гл. 1) Мяукать. 2) Кричать (о совѣ). Словник української мови Грінченка