1. Словник української мови в 11 томах

обгортка

ОБГО́РТКА, и, ж.

1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.).

— Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (Коцюб., І, 1955, 325);

Вночі листівки — у великих пачках, акуратно загорнутих у кольористі обгортки — виносили до підводи (Смолич, V, 1959, 384);

// рідко. Те саме, що обкла́динка 1.

Витяг [становий] із бокової кишені невеличку книжечку в чорній обгортці (Мирний, IV, 1955, 360);

На столі лежала без обгортки книжка (Рибак, Що сталося.., 1947, 122).

2. бот. У деяких рослин — покриття, яке охоплює, оточує суцвіття або плід, захищаючи їх від пошкодження.

Самиця [довгоносика] відкладає яйця безпосередньо в денце квіткового кошика кок-сагизу, проколюючи його обгортку (Шкідн. поля.., 1949, 86);

Звільнений від обгортки плід називається сім’янкою (Бур’яни.., 1957, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгортка — обго́ртка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обгортка — Загортка; (книжки) о|б|кладинка, (тверда) оправа, палітурка. Словник синонімів Караванського
  3. обгортка — [обгортка] -ткие, д. і м. -рц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  4. обгортка — -и, ж. 1》 Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). || рідко. Те саме, що обкладинка 1). 2》 бот. У деяких рослин – покриття, яке охоплює, оточує суцвіття або плід, захищаючи їх від пошкодження. 3》 мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обгортка — ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). – Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. обгортка — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Словник синонімів української мови
  7. обгортка — Обго́ртка, -тки, -тці; -го́ртки, -го́рток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обгортка — Обго́ртка, -ки ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од. Словник української мови Грінченка