1. Словник синонімів української мови

обгортка

ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Підмогильний); Державний архів стародавніх актів... Перед нами фоліант у палітурці з телячої шкіри (з газети); В кімнаті стояла етажерка з нотами і друга етажерка з книжками в гарних оправах (Леся Українка); На столі лежала без обгортки книжка (Н. Рибак); В пам'яті (Тетяни Захарівни) заворушились спогади... Згорблений професор хімії у витертому до блиску сурдуті, такі ж витерті палітури на томах енциклопедії Брокгауза і Ефрона (П. Інгульський); Він встав, засвітив свічку, .. витяг здорову книжку в дощаних палятурках (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгортка — обго́ртка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обгортка — Загортка; (книжки) о|б|кладинка, (тверда) оправа, палітурка. Словник синонімів Караванського
  3. обгортка — [обгортка] -ткие, д. і м. -рц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  4. обгортка — -и, ж. 1》 Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). || рідко. Те саме, що обкладинка 1). 2》 бот. У деяких рослин – покриття, яке охоплює, оточує суцвіття або плід, захищаючи їх від пошкодження. 3》 мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обгортка — ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). – Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. обгортка — Обго́ртка, -тки, -тці; -го́ртки, -го́рток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обгортка — ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. обгортка — Обго́ртка, -ки ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од. Словник української мови Грінченка