1. Словник української мови в 11 томах

обгризати

ОБГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., перех. Гризти що-небудь кругом з поверхні або відкушуючи краї; обкушувати.

Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха (Л. Укр., III, 1952, 738);

Бідний Балабуха й собі приставлявсь, що він вечеряє: обгриз ніжку й поклав виделку на стіл (Н.-Лев., III, 1956, 47);

Потягнув [буланий] за собою снопа, обгризши цілий пучок колосків (Іщук, Вербівчани, 1961, 13).

◊ Мов соба́ки обгри́зли, зневажл. — про що-небудь дуже коротке.

Мундир на ньому з отакенними гудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли (Донч., VI, 1957, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгризати — обгриза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгризати — -аю, -аєш, недок., обгризти, -зу, -зеш, док., перех. Гризти що-небудь кругом із поверхні або відкушуючи краї; обкушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгризати — ОБГРИЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш, док., що. Гризти що-небудь кругом з поверхні або відкушуючи краї; обкушувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обгризати — ГРИ́ЗТИ (зубами роздрібнювати щось тверде), РОЗГРИЗА́ТИ (розкушуючи); ОБГРИЗА́ТИ (з кінців, з усіх боків); ТОЧИ́ТИ, ТРУБИ́ТИ (про гризунів); ТЛИ́ТИ (про комах). — Док.: погри́зти, розгри́зти, обгри́зти, наточи́ти. Марусякові ніби захотілося їсти. Словник синонімів української мови
  5. обгризати — Обгриза́ти, -за́ю, -за́єш; обгри́зти, -ризу́, -гризе́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)