оберемочок

ОБЕРЕ́МОЧОК, чка, ч. Зменш. до обере́мок.

Максим.. кинув коняці оберемочок сіна (Л. Янов., І, 1959, 136);

Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці (Тют., Вир, 1964, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оберемочок — обере́мочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оберемочок — див. жмут Словник синонімів Вусика
  3. оберемочок — -чка, ч. Зменш. до оберемок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оберемочок — ОБЕРЕ́МОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до обере́мок. Максим .. кинув коняці оберемочок сіна (Л. Яновська); Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах