обложити
ОБЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., перех.
1. Те саме, що обкла́сти 1, 2.
Взяли її [качку] тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір’ячком (Укр.. казки, легенди.., 1957, 360);
Мов хто обложив кригою Петрове серце, мов хто холодними руками узявся за його горло від тих слів (Мирний, І, 1954, 352);
Хмаронька небо кругом обложила (Манж., Тв., 1955, 120);
Зійшов місяць і обложив тьмою половину гір (Хотк., II, 1966, 188);
// безос.
Гори обложило хмарами (Чорн., Визволення, 1949, 122).
2. Оточити військами з метою оволодіння, завоювання.
Коли Семен обложив палац, усе військо перекинулося на його сторону (Укр.. казки, легенди.., 1957, 246);
Фашистські полки й дивізії, що обложили Севастополь, вже заметушилися, кинувши частину своїх сил на Керч і Феодосію (Кучер, Чорноморці, 1956, 410).
3. спец. Оточити звіра під час полювання.
— Ну, що, Адаме? — жвавішає Аркадій Валеріанович.. — Обложили сіроманця, — ворухнулась у хащі волосся посмішка. — Можна й зараз виїжджати на полювання (Стельмах, І, 1962, 397).
4. Обшити, оздобити чим-небудь.
5. розм., рідко. Покласти спати.
Я обложив її з дітьми, — було це уночі (Сл. Гр.).
6. безос. Покрити при захворюванні білими нальотами (горло, язик і т. ін.).
Значення в інших словниках
- обложити — (покрити поверхню чогось) обкласти, (будинок) облицювати, обмурувати; (розташуватися довкола) обступити, оточити. Словник синонімів Полюги
- обложити — обложи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обложити — -ложу, -ложиш, док., перех. 1》 Те саме, що обкласти 1), 2). || безос. 2》 Оточити військами з метою оволодіння, завоювання. 3》 спец. Оточити звіра під час полювання. 4》 Обшити, оздобити чим-небудь. 5》 розм., рідко. Покласти спати. 6》 безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обложити — ОБЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док. 1. кого, що. Те саме, що обкла́сти 1, 2. Взяли її [качку] тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір'ячком (з казки); Мов хто обложив кригою Петрове серце... Словник української мови у 20 томах
- обложити — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- обложити — Обложи́ти, -жу́, -жиш гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Словник української мови Грінченка