1. Словник української мови в 11 томах

облудливий

ОБЛУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що облу́дний.

Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому..? (Фр., XII, 1953, 481);

Його я знаю добре з характеру, з лиця. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Павл., Бистрина, 1959, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облудливий — облу́дливий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. облудливий — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. облудливий — -а, -е, рідко. Те саме, що облудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облудливий — ОБЛУ́ДЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що облу́дний. Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому..? (І. Франко); Його я знаю добре З характеру, з лиця. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах
  5. облудливий — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст. Словник синонімів української мови