облуда
ОБЛУ́ДА, и, ж.
1. розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда.
Хитрощі не вдіють чуда. Бо що папське — це облуда! (Фр., XIII, 1954, 396);
Той голосочок Облуди не знає. Ним само серденько Мовить-промовляє (У. Кравч., Вибр., 1958, 206);
Яке життя, які діла і люди В його оповіданнях нешвидких, Яка дорога чесна, без облуди, Вела бійців у нетрях лісових! (Рильський, Наша сила, 1952, 87).
2. розм. Нещира людина; лицемір.
Сей Іуда Недаром пильно так біжить! Когось-то тра [треба] оклеветати, Комусь-то хоче ся облуда Під ноги камінь підложить! (Фр., X, 1954, 304);
Де він пропадав, облуда кручений, не знаю (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 15).
3. розм. Те, що відчувається, уявляється, привиджується; примара, мана.
[Лицар:] То був порив остатній, він показав, що крил моїх нема, що то була якась мана, облуда, немов я чув їх в себе за плечима (Л. Укр., II, 1951, 217);
Мені здавалося, що в той вечірній присмерк на мене нахлинула якась облуда (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 95).
Опти́чна облу́да див. опти́чний.
4. діал. Зовнішній вигляд; оболонка.
— Не суди мене по облуді, не дивись на мене, як на старого воркотуна, котрий одно бурчить (Мирний, І, 1954, 221);
— Ти помиляєшся, мамо. Я ж бачу: він так шанує, так жаліє, так кохає тебе. — "Шанує", "жаліє", "кохає" саму облуду мою (Л. Янов., І, 1959, 380).
Значення в інших словниках
- облуда — (вияв нещирості) лицемірство, фальш. Словник синонімів Полюги
- облуда — облу́да 1 іменник жіночого роду фальш, неправда; примара, мана облу́да 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота лицемір розм. Орфографічний словник української мови
- облуда — Фалш, неправда, нещирість, лукавство, лицемірство; (ошуканство) дурисвітство, ОБМАН, г. ошука, д. ошук, з. обмана; (удавання) облудність, комедянтство, ок. прикиди; (хто) ОБЛУДНИК; (галюцинація) примара, мана. Словник синонімів Караванського
- облуда — див. наклеп Словник синонімів Вусика
- облуда — -и, ж. 1》 розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда. 2》 розм. Нещира людина; лицемір. 3》 розм. Те, що відчувається, уявляється, привиджується; примара, мана. Оптична облуда. 4》 діал. Зовнішній вигляд; оболонка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облуда — ОБЛУ́ДА, и, ж. 1. розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда. Той голосочок Облуди не знає, Ним само серденько Мовить-промовляє (Уляна Кравченко); Яке життя, які діла і люди В його оповіданнях нешвидких, Яка дорога чесна... Словник української мови у 20 томах
- облуда — ОБОЛО́НКА (зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст), ОБЛУ́ДА діал. Коли відкинути містичну оболонку поеми (М. Лермонтова "Демон").. Словник синонімів української мови
- облуда — Облу́да, -ди, -ді; -лу́ди, -лу́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облуда — Облу́да, -ди ж. 1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299. 2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Словник української мови Грінченка