облуда

Значення в інших словниках

1. облуда — (вияв нещирості) лицемірство, фальш. Словник синонімів Полюги
2. облуда — облу́да 1 іменник жіночого роду фальш, неправда; примара, мана облу́да 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота лицемір розм. Орфографічний словник української мови
3. облуда — див. наклеп Словник синонімів Вусика
4. облуда — -и, ж. 1》 розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда. 2》 розм. Нещира людина; лицемір. 3》 розм. Те, що відчувається, уявляється, привиджується; примара, мана. Оптична облуда. 4》 діал. Зовнішній вигляд; оболонка. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. облуда — ОБЛУ́ДА, и, ж. 1. розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда. Хитрощі не вдіють чуда. Бо що папське — це облуда! (Фр., XIII, 1954, 396); Той голосочок Облуди не знає. Ним само серденько Мовить-промовляє (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
6. облуда — ОБЛУ́ДА, и, ж. 1. розм. Удавання, лицемірство з метою обдурювання; фальш, неправда. Той голосочок Облуди не знає, Ним само серденько Мовить-промовляє (Уляна Кравченко); Яке життя, які діла і люди В його оповіданнях нешвидких, Яка дорога чесна... Словник української мови у 20 томах
7. облуда — ОБОЛО́НКА (зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст), ОБЛУ́ДА діал. Коли відкинути містичну оболонку поеми (М. Лермонтова "Демон").. Словник синонімів української мови
8. облуда — Облу́да, -ди, -ді; -лу́ди, -лу́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. облуда — Облу́да, -ди ж. 1) Лицемѣріе, притворство, обманъ. Хто облудов віддихає, най нігди щастя не має. Гол. І. 299. 2) об. Лицемѣръ, лицемѣрка, притворщикъ, притворщица. Гадалам ся, мій миленький, втопити, щоб з тобою, облудою не жити. Гол. І. 282. Словник української мови Грінченка