облітати
ОБЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док.
1. перех. і неперех. Літаючи, здійснювати рух по колу.
Супутники типу "Космос", що облітають Землю за 97 хвилин, мають можливість з висоти 625-630 кілометрів "бачити погоду" (Рад. Укр., 27.VII 1967, 3);
— Учені двох супутників запустили в небо. Собака облетіла навколо Землі! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 145).
2. перех. Літати стороною, обминаючи кого-, що-небудь.
Те тіло, що впало від месницьких рук, Здаля облітає презирливий крук (Рильський, Поеми, 1957, 294);
Волох спочатку хотів облетіти грозу, але горизонт уже зник. З усіх боків небо було затягнуто сірою пеленою (Собко, Зор. крила, 1950, 39).
3. тільки док., перех. Летячи, побути по черзі в багатьох місцях, скрізь.
Ой брати, мені надайте Крила соколині: Облечу я край свій рідний Об одній годині (Стар., Вибр., 1959, 28);
[Полковник:] Над Мадрідом [були]. В Америці — переганяли літаки. Над Берліном, Плоєштами! І, взагалі, діду, облетіли майже всю планету (Довж., І, 1958, 348);
// перен., розм. Швидко обійти, об’їхати і т. ін. що-небудь.
Мов сизая голубонька, Село облетіла [княжна]. У всіх була, всіх бачила (Шевч., II, 1963, 31).
4. перех., перен. Швидко поширюючись, ставати відомим багатьом, усім.
По юнацьких піснях, що дзвенять, облітаючи світ,.. я вас, мої друзі, пізнаю (Голов., Поезії, 1955, 22);
Леніна заповіт облетів увесь світ (Укр.. присл.., 1955, 332);
Чутка .. зразу облетіла усе місто (Мирний, І, 1954, 251);
Звістка про те, що в колгоспі відкрилися дитячі ясла, вмить облетіла село (Мокр., Сто.., 1961, 69).
5. неперех. Опадати з дерева, куща і т. ін. (про листя, плоди тощо).
З дерев облітало пожовкле листя (Гур., Наша молодість, 1949, 26);
Облітає пух з тополі І лягає тихо долі (Рильський, II, 1960, 268);
// Скидати з себе листя, пелюстки квіток тощо (про дерева, кущі і т. ін.).
Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом (Сос., II, 1958, 67);
Облітала вишня. Стелила білоцвіт (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 195);
// Плавно спадати додолу з поверхні чого-небудь.
Їздові не щадили батогів, піна клубками облітала з коней (Гончар, III, 1959, 359).
6. перех., розм. Випереджати кого-, що-небудь при польоті.
ОБЛІТА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех. Літаючи, побувати по черзі в багатьох місцях, скрізь.
— Я розкажу тобі: де був, Що бачив, що почув, — Я облітаю всі кутки… (Гл., Вибр., 1951, 75);
О, хтів би я всі мови знать, Усі країни облітать (Рильський, II, 1960, 153);
Облітав журавель Сто морів, сто земель, Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 11);
// перен., розм. Швидко оббігати, об’їздити що-небудь.
Од радості і незчулась [Настя], як облітала трохи не всю Ришканівку і запросила всіх кумів (Н.-Лев., III, 1956, 273);
Ми не встигли ще як слід звикнути до палуби.., як на бриг перебіг із берега Сев. Не помітивши нас, він, як вихор, облітав усе судно (Ю. Янов., II, 1958, 149);
За цей час ми встигли облітати чотири повіти, знищити щось зо три денікінських загони (Кир., Вибр., 1960, 101).
ОБЛІТА́ТИ³ див. облі́тувати.
Значення в інших словниках
- облітати — (про листя з дерев) опадати, спадати, обсипатися. Словник синонімів Полюги
- облітати — обліта́ти 1 дієслово недоконаного виду літати по колу; обминати в польоті обліта́ти 2 дієслово доконаного виду літаючи, побувати в багатьох місцях обліта́ти 3 дієслово доконаного виду зробити пробний політ рідко Орфографічний словник української мови
- облітати — <дк. ОБЛЕТІТИ>, (стороною) обминати; (- вістку) обходити; (- листя) опадати, падати, осипатися; (в леті) випереджати. <дк. від ЛІТАТИ> поперелітати, швидко облетіти/; (літак) випробувати <�в леті>. Словник синонімів Караванського
- облітати — I -аю, -аєш, недок., облетіти, -ечу, -етиш, док. 1》 перех. і неперех. Літаючи, здійснювати рух по колу. 2》 перех. Літати стороною, обминаючи кого-, що-небудь. 3》 тільки док., перех. Летячи, побути по черзі в багатьох місцях, скрізь. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облітати — ОБЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. кого, що, навколо кого, чого. Літаючи, здійснювати рух по колу. Тяжкі бомбовози йшли клинами, як журавлі, а між ними вилися бистрі маленькі срібнокрилі винищувачі, роблячи мертві петлі... Словник української мови у 20 томах
- облітати — обліта́ти натренувати, навчити (голуба)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- облітати — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
- облітати — Обліта́ти, -літа́ю, -літа́єш; облеті́ти, -лечу́, -лети́ш, -летя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облітати — Обліта́ти, -та́ю, -єш гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5. Словник української мови Грінченка